У рамках психоаналітичної теорії дсліджено емоційно-вольовий компонент толерантності, доведено, що толерантність у цьому аналітичному розрізі - це складна система психологічних механізмів взаємодії людини з оточенням, що дозволяє їй одночасно зберегти свою цілісність і змінюватись відповідно до чинних вимог, збалансовує психологічну стійкість і мінливість, охоплює різноспрямовані захисні механізми особистості, копінг-стратегії, акти самовідчуження і забезпечення психологічної ідентичності.