У статті подано феноменологічний аналіз функціонування символів як елементів життєсвіту, щоб продемонструвати взаємовідносини індивіда і суспільства. На підставі теорії життєсвіту Альфреда Шюца знаки і символи розглядаються як механізми, з допомогоюяких індивід може подолати трансценденції, утворювані часом, простором, світом Іншого і безліччю реальностей, що протистоять йому або їй. Ця праця реконструює Шюцеву концепцію символу як найважливіший компонент його теорії життєсвіту, котру вважаютьнеабияким феноменологічним внеском у теорію знака і символу загалом.

Соціологія: теорія, методи, маркетинг [Текст] : Науково-теоретичний часопис. — Київ, 2004. — № 1.