Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця XX - початку XXI ст. Четверта заключна частина дослідження присвячена результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку XXI ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено основні проблемні аспекти «бібліотекознавства е-науки»: обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низька мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.
