У статті узагальнюються форми й методи фінансування міжнародного науково-технічного співробітництва. Розкривається інституціональне підґрунтя науково-технічної кооперації України і Білорусі. Аналізується специфіка фінансування участі України у науково-технічному співробітництві з РБ, що полягає у поєднанні комерційного й державного фінансування. Обґрунтовується, що нестача ефективного попиту на наукові здобутки і бюджетні обмеження істотно впливають на масштаби й структуру співробітництва. Пропонуються перспективні механізми фінансування міжнародного науково-технічного співробітництва.
