У статті обґрунтовано міркування про те, що диференціація в освіті у Російській імперії XIX ст. еволюціонувала від політико- й елітарно орієнтованих державних форм організації навчання молоді через виникнення суспільно та економічно вмотивованих їх різновидів (головне - навчальних закладів приватної форми власності) до створення часткових, зумовлених результатами психологічно-педагогічних досліджень і зміною парадигми ставлення до особистості, індивідуалізованих варіантів освітніх закладів.