Метою автора статті було застосування положень синергетики у дослідженні правових систем (явищ), з’ясування співвідношення синергетичного підходу та методу правового порівняння. Для обґрунтування застосовності в порівняльному правознавстві автором використані такі основні положення синергетики: складноорганізований характер правових систем (явищ); нелінійність, тобто багатоваріантність, альтернативність шляхів розвитку (еволюції) складних систем; ідея вибору одного з альтернативних шляхів розвитку; незворотність процесу розвитку; ідея темпу еволюції (швидкості розвитку). В результаті дослідження автор обґрунтував висновок, що порівняльне правознавство відповідає сучасному синергетичному баченню світу як складноорганізованої нелінійної системи.
