Метою статті постають дослідження тенденцій сучасних міждержавних інтеграційних процесів, вивчення правових зв’язків у міждержавних об’єднаннях, виявлення конкретних форм і різновидів їх правових систем. Розглядаються характерні риси міждержавних утворень, основні ознаки їх правових систем, особливості структури в сукупності інституціональних, функціональних і нормативних частин, проблеми поєднання наднаціональності та суверенності у побудові. Аналізуються основні міждержавні правові системи, втому числі співдружності як об’єднання держав, які координують свою діяльність у певних сферах; співтовариства, що являє собою централізовану форму міждержавного устрою на основі добровільного обмеження державами-членами істотних суверенних прав на користь союзних структур; союзу як локального об’єднання держав на основі історичної та іншої близькості.
