У статті досліджується доцільність розмежування об’єднань підприємств на договірні та статутні. На думку автора, актуальність теми дослідження зумовлена недостатньою чіткістю критеріїв поділу об’єднань підприємств на організаційно-правові форми в законодавстві України. Необхідність їх визначення пояснюється важливістю організаційно-правової форми юридичної особи в практичній діяльності останньої. Автор досліджує роль установчих документів об’єднань підприємств при розподілі їх на договірні та статутні. При цьому зазначається, що законодавство України не містить чіткого переліку установчих документів, необхідних для створення та діяльності кожного з різновидів об’єднань підприємств. У статті проаналізовано погляди науковців та судових органів на правову природу статуту, викладена власна позиція автора з цього питання, а також висловлені пропозиції щодо удосконалення законодавства України, що регулює створення і діяльність договірних об’єднань підприємств.
