Українське законодавство щодо контролю за концентраціями підприємств усупереч значній «європеїзації» все ще має місце для вдосконалення. Основна проблема полягає тому, що більшість норм антимонопольного права, незважаючи на їх відповідність загальноприйнятим світовим стандартам, вимагають додаткового тлумачення. Виникає необхідність у великій прозорості дій АМКУ шляхом прийняття спеціальних підзаконних актів, які б пояснювали положення закону. Зокрема, це стосується практики прийняття дозволів на концентрацію, обумовлених спеціальними зобов'язаннями, а також правового регулювання положення про заборону конкуренції як невід'ємного аспекту концентрацій у більшості випадків. Також необхідно закріпити на законодавчому рівні обов'язок АМКУ публікувати хоча б найбільш важливі рішення, що стосуються концентрацій підприємств, які носять характер прецеденту і можуть бути використані для вдосконалення антимонопольного законодавства.
