Проаналізовано суперечливість загальносвітового цивілізаційного поступу й чинників, активізуючих зміни полюсів впливу, формування нових векторів зовнішніх відносин між країнами та міжнародного поділу праці. Окреслено тенденції у світогосподарському розвитку трансформаційно-реструктуризаційних процесів, зберігаючих і навіть поглиблюючих розрив між двома групами країн промислово-розвинутими та країнами, що розвиваються. Розкрито відсутність у вітчизняній економічній моделі належних стимулів до інноваційного розвитку і превалювання випуску промислової продукції 111 й IV технологічних укладів та обгрунтовано невідкладну необхідність здійснення диверсифікації й використання альтернативних джерел енергоносіїв, проведення інноваційно-модернізаційного реформування і впровадження у виробництво високих технологій.
