містобудування, градостроительство, city planning, town planning, urban development ; архітектура, архитектура, architectura ; система містобудівна, система градостроительная ; автореферат (текст) ; історія містобудування, история градостроительство, ; Техніка, с.г., медицина

На основі визначення локальності як суб'єктивно сприйманої здатності об'єкту архітектури позначати ту або іншу складову власного контексту, та універсальності як позбавленості об'єкта цієї здатності, розглянуто закономірності реалізації принципу локальності та принципу універсальності в архітектурі. Завдяки семіотичному підходу було встановлено, що здатність архітектури відсилати людину до власного контексту базується на наявності в архітектурному вирішенні знаків із позаутилітарним змістом. Розробка типології контекстуальної референції приводить до виділення основних типів архітектурної локальності: репрезентативного суміщеного та суміщено-репрезентативного. На основі дослідження архітектурних явищ у містах Центральної Європи між 1867 та 1938 р., доведено, що основною вадою репрезентативного типу локальності є його принципова нестійкість в умовах гетерогенних та нестійких контекстуальних умов.

• ББК науковий // История градостроительства