Опис документа

Розроблення та впровадження в експлуатацію мережі авіаційного електрозв’язку, яка використовує стандарти та протоколи пакету протоколів Інтернет, супроводжуються вимогами та рекомендаціями ICAO щодо забезпечення захисту зв’язку від несанкціонованого доступу. Ці вимоги, з одного боку, мають концептуальний характер, який визначає рівні захисту відповідно до класифікації OSI/ISO, загальну методологію захисту, а з іншого боку – імперативний характер, який визначає конкретні способи та технічні рішення захисту інформаційних ресурсів. Проблема полягає в інтеграції різних технічних рішень захисту з урахуванням їх можливої девіантності там, де це дозволяється концептуальним характером вимог, а також забезпеченні при цьому необхідного рівня захисту. Процедури захисту інформаційних ресурсів при здійсненні сеансів цифрового зв’язку «земля–земля» та «повітря–земля» в мережі ATN/IPS, які рекомендовані нормативними документами ICAO, повинні реалізовуватися на мережному, транспортному та прикладному рівнях систем цифрового авіаційного зв’язку. При цьому чітко не зазначаються жорсткі критерії необхідного (гарантованого) рівня захисту (критерії оцінки захищеності інформації від несанкціонованого доступу) і в той же час регламентуються до використання заходи із захисту інформації на основі IPsec, IKEv2 та ESP. Тому розроблення моделей загроз та визначення функціональних профілів захищеності для автоматизованих систем (АС) авіаційного призначення може ґрунтуватися на досвіді розроблення моделей загроз та визначення функціональних профілів захищеності для АС класу «2» та класу «3», функціонування яких базується на стандартних телекомунікаційних каналах, що використовують стандарти та протоколи пакету протоколів Інтернет.