У монографії розглядаються особливості реалістичного методу відомого угорського письменника Жигмонда Моріца. Досліджується проблема взаємозв'язку реалізму в творчості письменника з іншими літературними напрямами і течіями (натуралізмом, імпресіонізмом) та значення прогресивних традицій для розвитку соціалістичної культури.