Вихідним моментом дослідження автор визначає розуміння сутності моніторингу у вищій освіті як спеціальної системи збору, обробки, зберігання й поширення інформації про стан вищої освіти, прогнозування на цій підставі об'єктивних даних щодо динаміки й основних тенденцій її розвитку та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування сфери вищої освіти.Визначено, що головною метою застосування результатів моніторингуу вищій освіті є встановлення відповідності рівня надання освітніх послуг (а значить і забезпечення якості викладацького персоналу) потребам суспільства на сучасному етапі його розвитку. У статті схарактеризовано тенденції формування державної кадрової політики України у сфері вищої освіти, підґрунтям чого є інформація про якість вищої освіти, зокрема результати міжнародних рейтингів кращих університетів світу, об'єктивні дані щодо динаміки і стану підготовки фахівців з вищою освітою в Україні.На основі моніторингових досліджень щодо можливостей вітчизняної системи підготовки наукових, науково-педагогічних, педагогічних кадрів для системи вищої освіти виокремлено групу чинників, що визначають умови ефективності реалізації державної кадрової політики в означеній сфері: 1) урахування демографічної ситуації; 2) створення дієвої системи багатоканального фінансування вищої освіти; 3) здійснення інвестиційної політики уряду в сфері вищої освіти; 4) удосконалення державної політики зайнятості; 5) розвиток цінової політики в освітній галузі; 6) урегулювання політико-правових чинників у підготовці кадрів для системи вищої освіти; 7) урахування національних особливостей системи вищої освіти в умовах розвитку суспільства знань, інтеграції в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.
Исходным моментом исследования автором определено понимание мониторинга в высшем образовании как специальной системы сбора, обработки, сохранения и распространения информации о состоянии исследуемой системы, прогнозирования на этой основе объективных данных динамики, основных тенденций ее развития, разработки научно обоснованных рекомендаций по принятию управленческих решений в вопросах повышения эффективности сферы высшего образования.Определено, что основная цель использования результатов мониторинга в высшем образовании – это установление соответствия уровня предоставления образовательных услуг (а значит и обеспечения качества преподавательского персонала) потребностям общества на современном этапе его развития. В статье дана характеристика формирования государственной кадровой политики Украины в сфере высшего образования на основе информации о качестве высшего образования, в частности результатов международных рейтингов лучших университетов мира, объективных данных динамики и состояния подготовки специалистов с высшим образованием в Украине.На основе мониторинговых исследований потенциала украинской системы подготовки научных, научно-педагогических, педагогических кадров для системы высшего образования определена группа факторов, которые влияют на эффективность государственной кадровой политики в исследуемой сфере: 1) учет демографической ситуации; 2) создание действенной системы многоканального функционирования высшего образования; 3) осуществление инвестиционной политики правительства в сфере высшего образования; 4) усовершенствование государственной политики занятости; 5) развитие ценовой политики в образовательной сфере; 6) урегулирование политико-правовых факторов в подготовке кадров для системы высшего образования; 7) учет национальных особенностей системы высшего образования в условиях развития общества знаний, интеграции в Европейское пространство высшего образования и Европейское исследовательское пространство.
The author defines the understanding of monitoring in higher education as a special system for the collection, processing, storage and dissemination of information on the state of higher education, the prediction of objective data of the dynamics, the main trends of higher education development, the development of evidence-based recommendations for management decisions in improving the efficiency of higher education as the starting point of the research.It is determined that the main purpose ofusing the results of monitoring in higher education is to establish the correspondence of the educational services level (and thus the teaching staff quality assurance) and the needs of society at the present stage of its development. The paper characterizes the formation of the national manpower policy of Ukraine in the sphere of higher education on the basis of information on the quality of higher education, in particular on the results of the international rankings of the best world universities, the objective data of the dynamics and status of training of specialists with higher education in Ukraine.Based on monitoring studies of capabilities of the national system for teaching and scientific staff training for higher education we distinguish a group of factors that determine the conditions of effective implementation of manpower policies in this field: 1) taking into account the demographic situation; 2) the creation of an effective system of multichannel financing of higher education; 3) the investment policy of the government in the field of higher education; 4) improvement of public employment policy; 5) development of pricing in the field of education; 6) settling political and legal factors in training for higher education; 7) taking into account national peculiarities of higher education in the emerging knowledge society, integration in the European Higher Education Area and European Research Area.
