Ядро духовності складає духовна практика. Традиційна парадигма философії свідомості виключає з поля зору феномен тілесності в духовно-практичному аспекті його застосування. Духовність – це процес самовдосконалення особистості, у ході якого здійснюється розвиток, гармонізація і синхронізація усіх рівнів антропо-буття. Символотворчий процес здійснюється у формі ритуальної дії. У ході духовної практики тілесність є розгортанням змісту психосоматичних процесів.
Ядро духовности составляет духовная практика. Традиционная парадигма филосо-фией сознания исключает из поля зрения феномен телесности в духовно-практическом аспекте его применения. Духовность - это процесс самосовершенствования личности, в ходе которого осуществляется развитие, гармонизация и синхронизация всех уровней антропо-бытия. Символотворчий процесс осуществляется в форме ритуального действия. В ходе духовной практики телесность является развертыванием содержания психосоматических процессов.
The core of spirituality is the spiritual practice. The traditional paradigm fylosofiyi consciousness excludes from view the phenomenon of physicality in the spiritual and practical aspects of its application. Spirituality - a process of self-identity, during which the development, harmonization and synchronization of all levels of anthropo-being. Symvolotvorchyy process takes the form of ritual action. In the course of spiritual practice physicality is deploying content psychosomatic processes.
