Стаття присвячена обгрунтуванню тієї ідеї, що в сучасних умовах глобалізації етнічна історія людства може спрямовуватися у річище не мультикультурності, а поліетнічності. Визначальну роль при цьому має відігравати феномен спільного соціокультурного простору (що його поступово поширює на весь світ саме глобалізація), але – за умови нейтралізації дії фактору іммігрантської диффузії у межі сучасних національних європейських держав.
Статья посвящена обоснованию той идеи, что в современных условиях глобализации этническая история человечества может устремляться в русло не мультикультурности, а полиэтничности. Определяющую роль при этом может играть феномен общего социокультурного пространства (который постепенно распространяется на весь мир именно глобализацией), однако – при условии нейтрализации действия фактора иммигрантской диффузии в пространства современных национальных европейских государств.
The main thesis of an article is that ethnical history of mankind in the context of globalization can be directed towards multi-ethnicity but not towards multiculturalism. The phenomenon of common socio-cultural space that is being expanded due to globalization would play main role in this process, but the main condition is neutralization of the factor of immigrant`s diffusion in the borders of national European states.
