Ефективна реалізація експертних оцінок (ЕО) в значній мірі залежить від правильного підбору експертної групи (ЕГ), формування якої є достатньо складним завданням. Це, в першу чергу, пов'язано з визначенням якості такої групи [1]. Вирішення цього завдання пов'язане зі складністю врахування відомих властивостей якостей експертів та психофізіологічних особливостей людини, від яких значною мірою залежить успішність виконання ним обов'язків, пов'язаних з реалізацією експертизи. Також існує суперечність між прагненням зменшити витрати на експертизу шляхом використання кожного експерта для оцінки широкої номенклатури об'єктів (це зменшує загальну кількість ЕГ) і прагненням збільшити точність та надійність ЕО вузької номенклатури об'єктів по відношенню до якої експерт є найбільш компетентним (це збільшує загальну кількість ЕГ) [1-3]. При організації експертиз в різних сферах для підвищення їх об'єктивності здійснюється оцінка якості експертів [2,3,7]. Достатньо часто при реалізації експертиз всфері інформаційної безпеки зазначені оцінки не враховуються [4-6], що безумовно впливає на їх об'єктивність. Існує низка методів призначених для реалізації таких оцінок [1], і важливо мати рекомендації щодо вибору найбільш ефективного. У цьому зв'язку актуальною задачею при реалізації експертиз у сфері інформаційної безпеки є вибір ефективних методів для проведення відповідної процедури оцінки. Одними із поширених таких методів є апріорні, за допомогою яких здійснюється оцінка експертів до початку виконання ними професійних обов'язків. У цьому зв'язку метою даної роботи є дослідження апріорних методів оцінки якості експерта з метою визначення параметрів, за якими можна здійснювати їх вибір.
