Мета статті полягає в оцінці сучасних концепцій еволюції міждержавної взаємодії в кон-тексті глобальних системних змін. Відзначено нерівномірність темпів розвитку окремих країн та регіонів су-часного світу, які корегують спроможність провідних держав впливати на глобальні та регіональні процеси.Окреслено критерії та особливості моделей аналітичного прогнозування, що застосовуються в експертнихдоповідях Національної розвідувальної ради США. В межах загального прогнозу тенденцій міжнародної взає-модії в ХХІ ст. сформульовано три можливих альтернативних сценарії подальшої системної еволюції.
