Необхідність забезпечення заданого рівня надійності та довговічності авіаційної техніки (AT) висуває у число приорітетних завдань сучасного авіаційного виробництва широке використання нових та удосконалення існуючих технологічних методів відновлення та зміцнення конструкційних елементів літальних апаратів (ЛА), особливо тоді, коли ці методи дають змогу одночасно підвищити декілька властивостей зміцнених деталей.
