Розглядається квантова модель Всесвіту Фрідмана, заповненого скалярним полем і випромінюванням. Випромінювання використовується для задания системи відліку, що дозволяє усунути неоднозначність у виборі часової координати. Показано, що квантовий Всесвіт, у якого зміни потенціалу скалярного поля малі в порівнянні з його абсолютною величиною, може знаходитися в квазістаціонарних станах. У такого Всесвіту проблема сингулярності не виникає, і вона може еволюціонувати в добар'єрній області з малою можливістю протунелювати за бар'єр.
Рассматривается квантовая модель Вселенной Фридмана, заполненной скалярным полем и излучением. Излучение используется для задания системы отсчета, позволяющей устранить неоднозначность в выборе временной координаты. Показано, что квантовая Вселенная, у которой изменения потенциала скалярного поля малы по сравнению с его абсолютной величиной, может находиться в квазистационарных состояниях. В такой Вселенной проблема сингулярности не возникает, и она может эволюционировать в добарьерной области смалой вероятностью протуннелировать за барьер.
Quantum model of the Friedmann universe filled with the scalar field and radiation is considered. The radiation is used to define a reference frame allowing to remove an ambiguity concerning the choice of time coordinate. It is shown that if the rate of change of scalar field is small in comparison with its absolute value the quantum universe can be found in quasistationary states. In such universe the singularity problem does not arise and it can evolve in the region before the barrier with small probability of tunneling through the barrier.
