Встановлено показники зажиттєвості повішення за кількісним вмістом катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) в біологічних рідинах тіла та странгуляційній борозні з врахуванням ступеня катехоламінових уражень міокарда та впливу процесів гноєння. Визначено, що за асфікції, зумовленої повішенням, у біологічних рідинах значно підвищується вміст адреналіну та норадреналіну, а внаслідок цитолічної дії катехоламінів виникає фуксинофільна дегенерація міокарда у всіх відділеннях серця. Встановлено, що зажиттєва странгуляційна борозна характеризується локальним збільшенням вмісту катехоламімнів. Розроблено кількісні критерії та діагностичну таблиця для статистичної верифікації діагнозу повішення.
