З позицій системного підходу вивчено поведінку 140 чоловіків, які вчинили сексуальні правопорушення у формі згвалтування. Визначено роль соціогенних, негативних, психологічних, соціально-психологічних і психогенних чинників у формуванні раптофілії. Виявлено співвідношення сексуального дизонтогенезу та психічних розладів у механізмах вчинення згвалтування особами з раптофілією та без сексуальних девіацій. Встановлено відмінності психосексуального розвитку особистості та сексуальної поведінки різних осіб. Розроблено диференціально-діагностичні критерії для розмежування сексуальної поведінки осіб з раптофілією та без неї незалежно від наявної у них психічної патології. Запропоновано ефективний метод психотераптичної корекції раптофілії, а також мотиваційної психотерапії. Обгрунтовано необхідність комплексної - сексологічної, психологічної та психіатричної експертної оцінки особи, яка вчинила сексуальне правопорушення. Визначено принципи та шляхи психопрофілактики сексуальних правопорушень.
