У даній статті автор розглядає функціональність релігійної ідентичності в радянському суспільстві, аналізуючи конкретні соціологічні дані з фондів Уповноваженого Ради у справах релігій по Донецькій області. Такий нестандартний підхід дав можливість наповнити абстрактне поняття релігійної ідентичності конкретним емпіричним змістом. Автор доказує, що вияви релігійної ідентичності на Донеччині в досліджуваний період були позначені як загальними тенденціями, так і мали свої особливості.
