У статті аналізується творчість представників християнсько-консервативної течії в українській літературі XVI -XVIII ст. Акцентується увага на тому, що для даного дискурсу характерне утвердження моральних принципів за посередництвом сміхової культури. Робляться спроби з'ясування витоків національного духовно-сатиричного мислення, виявлення його першоджерел та інтелектуальної складової.
