Опис документа

В експериментах in vivo на великих тваринах показано, що амплітуда та тривалість гіпотензивного ефекту нового вітчизняного фторвмісного активатора АТФ-чутливих калієвих (К[[d]]АТФ[[/d]]) каналів сарколемальної та мітохондріальної мембран флокаліну чітко корелює з величиною введеної дози - чим більша доза, тим сильніший і триваліший ефект. Тобто флокалін викликає потужні дозозалежні вазодилататорні реакції при внутрішньовенному введенні та введенні в перфузовану кров'ю стегнову артерію, що практично не відрізняються від ефектів відомого активатора К[[d]]АТФ[[/d]]-каналів пінацидилу. Проте слід зауважити, що при дослідженні флокаліну на нешкідливість з 'ясувалося, що він відноситься до малотоксичних сполук і в 3,5 раза менш токсичний за пінацидил. При реєстрації системного артеріального тиску (CAT) анестезованої собаки виявилось, що порогова доза флокаліну при внутрішньо¬венному введенні становить 0,05 мг/кг і відповідає незначній дилататорній реакції тривалістю близько 3 хв і амплітудоюна 9,52% ± 2,01% (п=7, Р<0,05) від вихідного рівня. В дозах 0,5 мг/ кг та вищих флокалін досить суттєво знижував артеріальний тиск - більш ніж на 37 %. Введення 0,5; 0,75; 1,0 та 1,5 мг/кг знижувало CAT від вихідного рівня на 42,07 ± 6,18 (п=5, Р<0,05); 44,22 ± 4.87 (п=3, Р<0,05); 44,3 ± 4,59 (п=5, Р<0,05) та 66,28 мм рт.ст. ± 3,15 мм рт.ст. (п=3, Р<0,05) відповідно. При внутрішньовенному введенні великих доз флокаліну (0,75 -1,5 мг/кг) досить часто цей показник знижувався до 40-50 мм рт.ст. Слід зауважити, що таке небезпечне зниження артеріального тиску в відповідь на великі дози флокаліну є не досить тривалим (близько 15 хв) та протягом години тиск звичайно відновлюється до вихідного рівня. Введення флокаліну в стегнову артерію та вимірювання перфузійного тиску в ній показало аналогічну, проте дещо сильнішу дозозалежну вазодилатацію.