У статті аналізується нове розуміння категорії реальності в континентальній та британській філософії XVII та XVIII століть. Показано, що у філософії британського емпіризму схоластичну подвійність «формальної» та «об'єктивної» реальності заступає інша подвійність: «реальність речей» проти «реальності ідей», яку в англомовній філософії послідовно обстоює Локк і якої намагається позбутися Барклі. Згодом у Х'юма виникає ще інша подвійність, яка по суті є подвійністю «перцептивної» та «концептуальної» реальності і яку згодом відтворить Кант у своєму протиставленні «realitas рhaenomenon» та «realitas noumenon».