У статті досліджується специфіка трансцендентного феномену української іманентної відданості ідеям християнства загалом і православ'я зокрема в контексті осмислення масштабного дискурсу українського буття та філософування. Структуровано також сам спосіб осягнення даного універсуму в аспекті осмислення маловідомих джерел пізнання вітчизняної духовно-історичної минувшини.
