У статті аналізується пророцтво як формат релігійного лідерства, що надав іудаїзму унікальних, неповторних рис. Автор виділяє вербальний, магічний, прогнозуючий аспекти, що визначали релігійну діяльність пророка Звертається увага на проповідь як основний релігійний комунікаційний механізм впливу на послідовників.
