Вперше комплексно розглянуто генетичні особливості розвитку рухових здібностей людини з використанням внутрішньосімейного методу дослідження генетики (вивчені батьки та діти, а також сібси). Вперше визначено взаємозв'язок у розвитку даних здібностей між сібсами (рідними братами та сестрами) у різному віці. Розроблено методологічне підгрунтя індивідуального генетичного прогнозування рухових здібностей у дітей. Розширено існуюче уявлення про механізм передачі спадкової інформації у розвитку основних рухових здібностей дітей та підлітків у разі використання внутрішньосімейного методу.
