Вперше розроблено концептуальну модель організації досліджень проблем фізичного виховання (ФВ). Проаналізовано можливість методологічного бачення єдності та взаємозв'язків теоретичної (понятійної) роботи типів експериментальної діяльності та конкретних об'єктів інноваційного розвитку ФВ. Шляхом об'єднання засобів праксеологічного та методологічного підходів сформульовано принципи проектування, що є істотним внеском до теорії проектування освітніх систем. Суттєво доповнено тлумачення термінів: тілесність, фізична (тілесна) компетентність, готовність ("фітнес"), розглянуто перспективи зміни змісту базового поняття "фізичне виховання". Розроблено модель тілесної та психосоматичної компетентності, що складає підгрунтя для створення типології наявних і принципово можливих систем фізичного виховання і технік соматичного розвитку, а також виступає теоретичною підставою аналізу й експертизи інноваційних систем і методик фізичного виховання та умов їх регіональної організації. Наведені принципи та моделі дозволяють теоретично обгрунтувати критерії оцінки результатів експериментів у галузі методики ФВ школярів. Запропонована методологія проектування регіонального розвитку ФВ школярів представлена як самостійний (відсутній у наявній системі знань) вид організації й управління фізичною культурою та спортом.
