Дослідження присвячене проблемі пошуку шляхів удосконалювання процесу фізичного виховання дітей шкільного віку шляхом підвищення ефективності технології аналізу й оцінки їхньої постави. Уперше теоретично сформульована й експериментально обґрунтована концепція профілактики порушень постави дітей шкільного віку, відмінними рисами якої є побудова методології керування з урахуванням індивідуальних особливостей моторики дітей; орієнтація на просторову організацію біоланцюгів тіла школярів щодо соматичної системи відліку.
