Припущено, що проведення хірургічної корекції хвороб серця визиває у більшості пацієнтів і їх родичів, які получили таку корекцію, специфічне відношення (у пацієнтів - зв'язаних підсиленим страху як якості, у родичів - підсилення опікунства). В дослідженнях прийняло участь 33 чоловіка (12 дівчат і 21хлопчик) у віку 12 - 18 років, які зазнали в різних періодах свого життя корекції хвороб серця (група Є). На підставі вибору пар (під час якого рахували вік, стать, вид школи, оцінок в навчанню, походження) утворена група контрольна К, в загалі досліджено 66 чоловік. Як метод дослідження страху, в тим разі детальне вивчення страху як якості, використовувалась анкета STAI C.D. Spielbergera. Для опису і оцінки стану пацієнтів і їх родичів у аспекті активності молоді використана оригінальна анкета. Результати досліджень були неочикуваними. По середнім груповим даним (скала X-1 i X-2) анкети STAI не виявлені статистично истотні різницями між групами Є і К. Міжгрупове порівняння розподілу відсоткового тесту STAI показало, що хлопчики з групи К, в основному, частіше досягали вищих результатів, ніж у групі Є. Результати, які відносяться до рекреаційної активності досліджуваних пацієнтів показали, що в групі Є, незалежно від статі, анкетовані займають таку ж систему мотивації. У аспекті вибору рухової рекреаційної активності у молоді після кардіохірургічного втручання удалося відмітити визначену обережність в оцінці власних можливостей. Стан батьків респондентів групи Є можна описати як більш опікунський, ніж у групі К, проте воно не надмірно опікуюче.
