Порівняти інформаційні змагальні випробування і лабораторні тести в прогнозі інтенсивного виконання атлетами дистанції в 50 м.. Двадцять плавців Латвійської Академії Фізичного виховання та міста Каунаса брали участь у дослідженні в триразових випробовуваннях. Перше випробовування складалося у встановленні індексів сили м`яза анаеробної ємкості із застосуваннями випробування в існуючій практиці. друге випробування склалося в подоланні дистанції 50 м. вільним стилем у максимальному темпі й третє - було націлене на визначення значень потужності й функціонального стану плавців у випробовуваннях. Тести останнього - випробовування в стрибках вгору і функціональних індексах були виконані на комп`ютерному комплексі з аналізом електрокардіограми. У процесі аналізу дослідницьких даних одержані рівні результати, що характеризують норму готовності.
Дані, отримані в результаті обробки показали, що результати вимірів і випробувань у практиці більш достовірні, чим лабораторні дослідження для прогнозу результатів плавців на дистанції 50 м. вільним стилем. Випробування виконання стрибків в гору, використані як тести працездатності вибухової сили атлетів, не дозволили встановити взаємозв`язок цього показника і його вплив на швидкість подолання дистанції 50 м. Компоненти швидкості і сили, однак, також як індекс стомлення корелюють із вихідними даними, досягнутими на змаганнях. Ці індекси істотні і повинні використатися у виконанні дослідження в лабораторних умовах як норма готовності плавців. Загальна сума індексів, що реєструється за допомогою комп`ютерного комплексу і аналізу електрокардіограми, дає можливість виділити елементи, які лімітують працездатність і обмежують потужність та дозволяє дати індивідуальні рекомендації з контролю тренувального процесу.
