Аналізується зміна ціннісних орієнтирів особистості другої половині ХХ століття на прикладі роману Дж. Фаулза "Деніел Мартін". Виокремлюються основні характеристики, притаманні людині та середовищу цього періоду: фрагментація особистості і світу, постмодерністська чутливість, посилення відчуження. Піднімається проблема справжності на тлі штучності світу та розмитості загальноприйнятих цінностей.
