Викладені результати вивчення впливу генотипічних факторів і факторів середовища на розвиток координаційних здібностей школярів, а також показана доцільність використання методу дерматогліфічних маркерів у практиці фізичного виховання та спортивного тренування, та перспективність застосування для їх діагностики морфологічних показників будови рук людини, що відображають наявність задатків до розвитку, як простих форм прояву здібності оцінювати та регулювати динамічні і просторово-часові параметри координації рухів, так і означеної здібності в цілому.
