Автори-кореспонденти ХІХ ст. численних публікацій, відзначаючи позитивний вплив книжки на розумовий розвиток дітей, особливо дошкільного віку, радили батькам використовувати домашнє читання "як один із навчально-виховних засобів, що сприяє отриманню реальної освіти, морального розвитку". Звертаючись до проблеми виховного впливу дитячої літератури, педагоги пропонували використовувати різні жанри дитячого читання: казки, оповідання, байки тощо.