У статті висвітлюється науковий внесок відомого пітературознавця В.М. Перетца (1870-1935) у розвиток науково-бібліографічного опису рукописних книг і стародруків, методики наукового дослідження текстів книжкових пам'яток. Розкривається діяльність членів семінарія російської філології, зокрема, О. Назаревського, О. Багрія, М. Гудзія, С. Маслова, О. Грузинського, Є. Тимченка, С. Щеглової, В. Адріанової та інших, у деяких українських установах, де зберігалися рідкісні та цінні колекції книжок та рукописів у Києві, Ніжині, Полтаві, Житомирі, Катеринославі, Львові.
