Статтю присвячено одному з аспектів науково-теоретичної та практичної діяльності Одеського товариства історії та старожитностей. а саме плідній праці членів цієї організації в галузі виявлення, збереження й дослідження книжкових пам'яток на території Південної України у другій половині ХІХ ст. Аналізується методика й завдання цієї діяльності, визначаються найзначніші здобутки Одеського товариства в цій галузі. Визначається місце науковців Одеси у початковому етапі формування української історії книги як самостійної науки.
