ЛУЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (апракос) — пам’ятка укр. мови. Належало свого часу Спаському монастиреві біля Луцька. Переписане, очевидно, у серед. 14 ст. (опосередковано про це може свідчити дарчий запис землі цьому монастиреві, який зробив у Л.Є. Порфирій Кирдієвич, згадується в одній із грамот, датованій 1366). У церковнослов’ян. тексті пам’ятки відобразилася низка фонетичних рис укр. мови, зокрема вторинний (т. зв. «новий»)
