Страхування покликане задовольнити насущну, фундаментальну потребу людини -- потребу в безпеці, проте в ринковій економіці дедалі більшою мірою зростає роль страхування як одного з засобів концентрації накопичень фізичних і юридичних осіб, ефективного використання цих накопичень. Страхування підвищує інвестиційний потенціал країни, сприяє зростанню добробуту нації, дає змогу розв’язувати проблеми соціального та пенсійного забезпечення. На думку автора, страхування виконує ризикову (компенсаційну), накопичувальну (заощаджу вальну, капіталоутворюючу), попереджувальну (превентивну), виробничу, інвестиційну, бюджетозаміщувальну, контрольну та репресивну функції. Страхування є системою особливих грошових відносин, що посідають проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами, а тому йому об’єктивно належить особлива роль у інфраструктурі ринку.
