Мета публікації – виявлення структурних диспропорцій у розвитку банківського сектору країни, оцінка їхніх наслідків для національної економіки загалом та пошук можливих шляхів усунення. Один з них, на думку автора, удосконалення інституційної архітектоніки банківської системи країни, яка, вочевидь, недосконала. По суті йдеться про потребу переходу банківської системи України на третій етап інституційних перетворень: злиття та приєднання неконкурентоспроможних банків, що залишилися на ринку.
