У монографії досліджуються структура та еволюція жанру соціально-психологічної новели в російській та українській прозі кінця XIX початку ХХ ст. Паралельно розглядається жанрово-стильовий розвиток новелістики А.П.Чехова та М.М.Коцюбинського. Простежується шлях цих письменників-класиків до новелістичної форми виняткової художньої довершеності, соціальної, психологічної та світоглядно-естетиччої глибини змісту, розглядаються типологічні збіги, зв"язки та контакти у вирішенні російськими та українськими письменниками проблеми епічного жанру на етапі переходу до літератури ХХ ст.
Лдя літературознавців, викладачів та студентів філологічних факультетів.
