У дисертації досліджено теоретико-методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму. Розкрито туризм як соціально-педагогічну систему, виявлено світові тенденції розвитку туризму. Здійснено історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку підготовки фахівців для туристської галузі на різних історичних етапах; розроблено, теоретично обґрунтовано концепцію та модель ступеневої туристської освіти та модель компетентності фахівця; проаналізовано підходи до розробки стандартів туристської освіти та навчальних планів і програм напряму "Туризм".
Здійснено дидактичне обґрунтування стандартів туристської освіти, викладено положення щодо науково-методичного забезпечення впровадження галузевих стандартів, розглянуто розвиток соціального партнерства у неперервній туристській освіті на загальнодержавному, регіональному рівнях та на рівні навчальних закладів.
Виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови підготовки фахівців для сфери туризму, а саме: цілісний підхід до змісту освіти й професійної підготовки, врахування органічної єдності загальноосвітнього і професійного навчання, зв'язку теорії й практики; забезпечення партнерських відносин між сферою освіти і сферою праці в туризмі; реалізація принципу наступності в змісті й організаційних формах професійної підготовки фахівців для сфери туризму на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях; впровадження педагогічних технологій особистісно орієнтованої професійної підготовки фахівців для сфери туризму. Розроблено науково-методичний комплекс підготовки фахівців напряму "Туризм", що охоплює стандарти туристської освіти, навчальні та робочі програми підготовки фахівців для туризму, навчальні та навчально-методичні посібники, конспекти лекцій. Обґрунтовано напрями розвитку соціального партнерства у туристській освіті та здійснено прогнозування розвитку туристської освіти та підготовки кадрів для сфери туризму.
