Дисертація присвячена проблемі співвідношення російської літератури XX століття та християнської літератури. На підставі порівняльного та історико-функціонального методів, спираючись на концепцію історичного чергування культур, встановлено, що названі літератури належать до «закритого» типу культури. Взаємозв'язок класичної російської літератури та християнської художньої системи обумовив запозичення літературою радянської доби, перш за все — літературою соцреалізму, сюжетно-образних конструкцій християнства, що надало їй значною мірою вторинного характеру. Результати дослідження можуть бути застосовані при створенні історії літератури XX століття.
Ключові слова: російська література XX століття, культова свідомість, соціалістичний реалізм, культура «закритого» типу, історико-функціональний аналіз.
