У дипломній роботі характеризується феномен творчості Івана Манжури в контексті поезії останньої третини ХІХ століття на основі аналізу його суспільного та ідейно-естетичного підґрунтя та відфольклорної генези, що формували індивідуальні особливості художньої системи поета; досліджується семантика поетичних мотивів і настроїв поета, в основі яких зв'язок типово-традиційних та індивідуальних творчих начал у його поезії, а також розкривається її естетична стратегія через жанрову характеристику спадщини митця.
Ключові слова: ідейні шукання, естетичний простір, відфольклорний вектор, ліричний герой, жанр, мотив, образ, поетика.
