У магістерській роботі розглядається дискурсивна практика одного з представників "Розстріляного Відродження" Олександра Соколовського в галузі історичної прози, аналізується народницький цикл його творів, зокрема романи "Перші хоробрі", (1928); "Нова зброя", (1932); "Роковані на смерть", (1933); повість "Бунтарі", (1934), а також історичний роман "Богун" (1931). У контексті літературно-критичного дискурсу і рецепції творчості письменника окреслюється жанрова своєрідність романістики митця, способи творення характерів, особливості співвідношення художньої та історичної правди, його естетичні концепції світу та людини.
Ключові слова: дискурс, контекст, історична проза, цикл, художня правда, історична правда, сюжет, композиція, стиль.
