У дисертації визначено сутність та особливості процесу соціалізації студентської молоді, схарактеризовано специфіку позанавчальної діяльності у ВНЗ та виявлено соціалізаційні можливості мистецтва як провідного чинника соціалізації студентів мистєцько-педагогічних спеціальностей.
Обґрунтовано критерії та показники, кількісно й якісно проаналізовано рівні соціалізованості студентів мистецько-педагогічних спеціальностей. Визначені педагогічні умови, розроблена та експериментальне перевірена модель їх упровадження в практику соціалізації майбутніх фахівців цього профілю в позанавчальній діяльності. Результати проведеного експерименту підтвердили положення гіпотези й ефективність запропонованої моделі.
Ключові слова: соціалізація, особистість, позаназчальна діяльність, мистецтво, студенти мистсцько-педагогічних спеціальностей, педагогічні умови соціалізації.
