Роботу присвячено дослідженню впливу молодограматизму на розвиток наукової думки в українському та російському мовознавстві 70-х pp. ХГХ ст. - 30-х pp. XX ст. у межах онтологічного, телеологічного та операціональ-ного компонентів порівняльно-історичного методу. Основну увагу приділено прийомам і процедурам порівняльно-історичного методу в студіях молодограматиків та українських і російських компаративістів: генетичному ототожненню фактів, реконструкції архетипів, хронологізація та локалізації мовних явищ.
За допомогою історико-наукової реконструкції розкрито різний ступінь впливу молодограматиків на вчених Московської та Казанської шкіл, О.І.Соболевського, М.М. Карибського, А.Ю.Кримського, Є.К.Тимченка, П.О.Бузука, К.Т.Німчинова, Л.Л.Васильєва, М.С.Трубецького та інших лінгвістів, оригінальність ідей українських і російських істориків мови, визначено їх внесок у порівняльно-історичне мовознавство.
Ключові слова: принципи та мета порівняльно-історичного дослідження, генетичне ототожнення фактів, реконструкція, хронологізація, локалізація, прамова, архетип, фонетичний закон, аналогія.
