У дисертації проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовуються можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обґрунтовується актуальність даного підходу в процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'сктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Герменевтична концепція норми визначена як одна з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На основі досвіду тлумачення норм у правових і моральних ученнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменсвтичному дослідженні. На противагу панлін-гвістичним концепціям, нормативне зорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменеетичного потенціалу наукової норми. Пояснення і розуміння тлумачаться як взаємозумовлені методи актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.
Ключові слова: герменевтика, знання, метафізика, методологія, норма, потенціал.
