Дисертація присвячена проблемі формування позитивного, особистісно орієнтованого ставлення майбутніх учителів до оточуючих як передумови становлення індивідуального стилю педагогічного спілкування. На основі поєднання двох параметрів: "домінантність - підкореність" та "дружелюбність - агресивність" виділено п'ять узагальнених типів ставлення до оточуючих (домінантно-дружелюбний, м'який; домінантно-дружелюбний, жорсткий; домінантно-агресивний, підкорено-дружелюбний; підкорено-афесивний). Обгрунтовано та виділено особистісні детермінанти стильових особливостей спілкування майбутніх педагогів: самооцінка (як компонент Я-концепції особистості), рівень самоактуалізації особистості та особистісна зрілість. Розроблено та апробовано програму формування позитивного ставлення студентів до оточуючих через гармонізацію Я-концепції особистості майбутніх учителів, активізацію процесів їх самоактуалізації та підвищення рівня особистісної зрілості.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності.
Ключові слова: стиль спілкування, педагогічне спілкування, стиль педагогічного спілкування, тип ставлення до оточуючих, особистісні детермінанти стилю педагогічного спілкування, самооцінка, Я-концепція, рівень самоактуалізації особистості, особистісна зрілість, активне соціально-психологічне навчання.
